Григорій Васильович Дервіш

16 серпня виповнилося 100 років з дня народження вчителя історії Великоновосілківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Дервіша Григорія Васильовича. Людина та професіонал з великої букви, саме з його ім’ям ми пов’язуємо зародження краєзнавства, появу першого музею та розвиток історичної науки  в нашому краї.

Все свідоме життя Григорія Васильовича, крім строкової служби в армії і участі в бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни, було пов'язане з рідним селищем і Донецьким краєм. З 1945 року він працював в сфері освіти району: спочатку вчителем фізкультури Комарської школи, потім вихователем і завучем дитячого будинку ім. Толбухіна у Великій Новосілці, а з 1952 року до виходу на пенсію в 1979 році - вчителем історії та суспільствознавства в рідній Великоновосілківської СШ № 2.

Зазнавши всі жахи війни, переживши полон і втечу з нього, тяготи окупації і важке поранення, він, звичайний солдат, старший сержант, один з багатьох мільйонів простих героїв, присвятив своє життя увічнення подій тих років. Він організував роботу шкільних гуртків з пошуку відомостей про тих, хто звільняв Великоновосілківський район від німецько-фашистських загарбників і відроджував його життя після звільнення від окупантів, активно листувався з визволителями і родичами загиблих воїнів, похованих у Великій Новосілці, організовував зустрічі з ними.

З 1952 року почав займатися краєзнавством, залучав своїх учнів до вивчення історії рідного краю. У пам'яті земляків він залишиться як людина, яка написала в 1964 році книгу «Нарис історії села Велика Новосілка» на підставі спогадів старожилів, учасників війни, партизанського руху. Як історик-краєзнавець був притягнутий до написання нарису про наше селище в академічному виданні «Історія міст і сіл Української РСР». Для цього він протягом декількох років працював в архівах Донецька, Харкова, Дніпропетровська, Москви, Києва, Запоріжжя.

Також Григорій Васильович зробив внесок у створення народного музею історії Великої Новосілки. Після тимчасового закриття музею відроджував його з 1991 року в якості активіста, члена музейного ради, а потім директора на громадських засадах. Нагороджений медалями «За оборону Києва», «За перемогу над Німеччиною», іншими відзнаками, удостоєний звання «Відмінник народної освіти». Обирався депутатом селишної ради, був активним членом товариства «Знання» і товариства «Охорони пам'яток історії та культури». Йдуть роки, але в своїх розповідях про історію нашого села ми спираємося на дослідження Григорія Васильовича, користуємося його наробками, які є актуальні і сьогодні. Висловлюємо подяку  за наданий матеріал дочці Григорія Васильовича Бугайовій Наталі Григорівні.

Дігтяренко Євгеній Кирилович

1913-1985